Зима 2026–2027 в Україні: якими можуть бути відключення, як підготуватися та як захищають енергосистему

Опубліковано: 01 Вересня 2026

Якими будуть відключення світла взимку 2026-2027 – залежить від багатьох факторів. На це впливає фактичний баланс генерації та споживання, погодні умови, стан електричних мереж, графіку і темпу ремонтних робіт, інтенсивності нових атак. Відповідь на питання “скільки годин не буде світла” неоднозначна – тут важливо розуміти реальні можливості енергосистеми та надійність фізичного захисту енергетичних об’єктів. Щоб розібратися в проблемах відключення світла, які турбують кожного українця, проаналізуємо ризики повного блекауту та питання графіків ГПВ, ГАВ, СГАВ, розглянемо моделі резервного живлення без прив’язки до конкретних брендів, пояснимо три рівні фізичного захисту енергооб’єктів та роль підстанцій 110 кВ у живленні населених пунктів. 

В якому стані енергосистема України входить у зиму 2026-2027

Активні атаки на енергосистему тривають не перший рік, тому в зиму 2026-2027 Україна входить частково підготовленою. У всіх регіонах відновлюється генерація, ремонтуються мережі, впроваджуються проєкти розподілення джерел, триває будівництво захисних споруд та підготовка спеціалістів. Але ці процеси не варто оцінювати комплексно та вираховувати єдиний відсоток готовності енергосистеми до зими. У будь-який момент ситуацію можуть змінити нові обстріли та пікові навантаження, тому вплив кожної складової необхідно оцінювати автономно.

Наведемо реальні цифри – у звіті від 14 липня 2026 року Уряд повідомив, що за 2026 рік було відновлено 4,2 ГВт генеруючих потужностей, відремонтовано 11,8 ГВт, введено в експлуатацію 1,8 ГВт нових генеруючих об’єктів. Понад 35 млрд грн було направлено на підтримку бізнесу, громад та населення для проходження зимового періоду. 

12 лютого 2026 року на сайті Кабміну повідомлено про введення в експлуатацію понад 600 МВт розподіленої генерації – когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних та газопоршневих установок. 24 квітня 2026 року Державна інспекція енергетичного нагляду України повідомила, що 27 операторів систем розподілу отримали 235 рекомендацій щодо підготовки мереж до зимового періоду. Рекомендації стосуються ремонту об’єктів, посилення фізичного захисту, контролю навантаження, модернізації пристроїв автоматики, перевірки надійності живлення об’єктів теплогенерації тощо. 

Не менш важливий фактор, який визначає стан нашої енергосистеми, – це імпорт електроенергії. Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E перейшла до регулярного розрахунку пропускної здатності на кордоні України та Молдови, відповідне повідомлення опубликовано на офіційному сайті ENTSO-E 18 червня 2025 року. Фактична можливість імпорту в цьому році залежить від багатьох умов, тому цифри 2025 року не можна розцінювати як гарантований обсяг на майбутню зиму. Розглянемо порівняльну таблицю факторів, які впливають на стан енергосистеми взимку 2026-2027. 

Якими можуть бути відключення світла взимку 2026–2027

ГПВ – графіки погодинних відключень

Графіки погодинних відключень (ГПВ) формуються заздалегідь залежно від конкретних ресурсів та навантажень. Абоненти діляться на кілька черг, по яким плануються відключення у визначені години. Це найбільш зручний для споживача варіант – він може знайти свою чергу за адресою на офіційному сайті та побачити заплановані години відключень. Відхилення від графіку не виключені – затримка перемикань може бути викликана збільшенням дефіциту, новими пошкодженнями та іншими факторами. Але орієнтовні періоди відключень з великою точністю можна визначити за офіційними графіками ГПВ. 

ГАВ – графіки аварійних відключень

Графіки аварійних відключень (ГАВ) застосовують в екстрених ситуаціях через незапланований дефіцит або нові пошкодження енергетичних мереж. Повідомлення про аварійне відключення може з’явитися по факту, коли світла вже немає. Графіки ГАВ і ГПВ чітко розмежовуються та вводяться за різними алгоритмами та інструкціями. Детальні причини введення, умови складання та застосування графіків наведені на офіційному сайті Державної інспекції енергетичного нагляду України. 

СГАВ – спеціальні графіки аварійних відключень

Спеціальні графіки аварійних відключень (СГАВ) – це більш термінові заходи для швидкого аварійного розвантаження системи, які вводяться в екстреному порядку. Якщо оголошено ГАВ чи СГАВ, погодинний графік ГПВ тимчасово не діє. Аварійні графіки застосовуються неочікувано для споживачів, які звикли орієнтуватися на погодинні планові відключення. Але це необхідні заходи, які допомагають зберегти працездатність енергетичної системи. Одразу по завершенні аварійної ситуації графіки ГАВ і СГАВ скасовуються, мережа переходить на плановий погодинний режим.

Локальне знеструмлення і справжній блекаут

Чому немає світла, якщо за графіком немає відключень? В деяких випадках локальне знеструмлення може статися через інші причини – аварію на будинку, ремонт обладнання, спрацювання системи безпеки. Ознаки такого відключення – світло є у сусідніх будинках, офіційного обмеження за графіками немає. Дізнатися про причину та тривалість такого відключення можна, звернувшись в аварійну службу або ОСББ. Регламент ЄС 2017/2196 встановлює визначення терміну “блекаут” – це повне припинення частини або всієї системи передачі електроенергії. Планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення фактично не є справжнім блекаутом.

Якою буде зима 2026-2027 – три сценарії

Аналізуючи поточну ситуацію та стан енергосистеми, неможливо спрогнозувати точну кількість годин відключень. Але можна виділити три ймовірні сценарії розвитку подій на наступну зиму.

Чому разом зі світлом можуть зникати вода та опалення

Системи тепло- та водопостачання повністю залежні від електричного живлення. Насоси, обладнання системи водовідведення, котельні, теплові пункти, автоматика, зв’язок – всі ці складові працюють від електрики. При відключенні електроенергії перші поверхи отримують воду за рахунок зовнішнього тиску, але на верхні поверхи вода не піднімається. Тепло може бути відсутнє через знеструмлення будинкового теплового пункту, навіть якщо центральна котельня має достатній резерв. Через тривале знеструмлення виходить з ладу система водовідведення. Ситуація ускладнюється, якщо через відсутність світла порушено диспетчерский зв’язок. Автоматика виходить з ладу, а ручні перевірки та контроль займають більше часу. Кожен з цих процесів має свій критичний термін автономності, коли обладнання може працювати на резервному живленні. Побутовий домашній резерв частково пом’якшує наслідки відключень, але не вирішує проблему – тут важливі системні комплексні дії на стороні водоканалів і теплових мереж.

Від чого залежатимуть масштаб і тривалість відключень

На скільки будуть вимикати світло взимку – точної відповіді на це питання немає. Реальна ситуація залежить від доступної генерації, масштабів пошкоджень енергооб’єктів та швидкості їх відновлення. В різних регіонах ситуація може складатися по-різному. В таблиці розглянемо, які фактори впливають на масштаб і тривалість відключень та чому ситуація може відрізнятися в різних регіонах.

Якщо більшість факторів не залежать від споживача, то керувати споживанням може кожна людина. Поки оператори мереж займаються ремонтом та балансуванням системи, споживачі можуть робити те, що від них залежить – вмикати побутову техніку поетапно, зменшувати споживання у пікові години.

Як забезпечити енергонезалежність квартири та багатоповерхового будинку

Перший етап – розрахувати реальний обсяг критичних навантажень, визначити потужність, умови монтажу та безпеки обладнання. В масштабах квартири – це зв’язок, побутова та комп’ютерна техніка, освітлення. Для багатоповерхівки – це насосне обладнання, тепловий пункт, аварійне освітлення, зв’язок. Необхідно обирати не всю техніку та обладнання, а лише найнеобхідніше – енергоощадні лампи, смартфони, роутери, ноутбуки, холодильник, котел  тощо. Для кожного приладу визначається його ємність:

Корисна ємність, Вт*год = сумарна потужність критичних приладів, Вт * бажаний час автономної роботи, год.

Це орієнтовний розрахунок, а більш детальне проєктування має враховувати втрати, пускові струми двигунів та компресорів, допустимий розряд акумуляторів, вимоги до резерву, температурні умови, паспортні технічні дані кожного конкретного приладу. Тому розрахунок системи резервного живлення має виконувати кваліфікований спеціаліст. 

Павербанки, портативна станція чи інвертор з акумулятором – варіанти резервного живлення квартири

Резервне живлення багатоповерхівки

Резервним живленням багатоквартирних будинків займається ОСББ або інший управитель. Важливо визначити пріоритети, яку систему необхідно живити в першу чергу – водяний насос, індивідуальний тепловий пункт, аварійне освітлення, диспетчеризацію, зв’язок, ліфти тощо. Проводиться аудит, розробляється проєкт, узгоджуються схеми автоматики та захисту, визначається точне розміщення обладнання, формується план обслуговування з зазначенням відповідальних осіб. Правила безпечного використання резервних джерел живлення наведені в офіційному роз’ясненні Держенергонагляду. 

Як держава та оператори готують енергосистему до зими

Для підготовки енергосистеми проводиться цілий комплекс робіт у різних напрямках:

• ремонт об’єктів генерації;
• формування аварійних запасів;
• розгортання локальної генерації;
• оптимізація алгоритмів роботи операторів;
• резервування живлення систем тепло- та водопостачання;
• фізичний захист енергетичних об’єктів та мереж.

Після кількох років масштабних обстрілів держава переходить від аварійного реагування до комплексного планування. Перші п’ять регіонів та Київ представили плани стійкості у межах підготовки до наступної зими, про що повідомив Кабінет міністрів 22 лютого 2026 року. Ці плани були введені в дію Указом Президента №239/2026 від 3 березня 2026 року. На операторів систем розподілу покладаються зобов’язання – перевірка та ремонт обладнання, аварійне комплектування, навчання персоналу, контроль навантажень. Громади готують перелік критичних споживачів, розраховують запаси палива, працюють над забезпеченням резервного живлення. Держава координує ці процеси, організовує імпорт електроенергії та міжнародну підтримку. 

Виділено чотири ознаки готовності енергосистеми:

• технічна готовність – завершені ремонтні роботи, проведені випробування, створення запасу обладнання та палива;
• функціональна готовність – здатність критичних об’єктів працювати від резервного живлення;
• операційна готовність – підготовленість персоналу, організація чергування, відпрацювання дії при аваріях;
• готовність до реалізації – налагоджена логістика, укладені контракти, сформовані ремонтні бригади, наявність запасних частин. 

Аналізуючи стан енергетичної системи до зими, варто розрізняти рівні готовності – планування, фінансування, виконаний монтаж, проведені випробування, введення в експлуатацію. Крім того, навіть повністю готові об’єкти мають бути забезпечені паливом на тривалий термін, технічним обслуговуванням, кваліфікованим персоналом, зв’язком тощо. Це набагато більше роботи, чим разовий запуск відновленого об’єкта в експлуатацію. Наприклад, одна установка на складі не вирішує проблему – потрібно її встановити, підключити, захистити, забезпечити паливом, провести випробування, забезпечити сервіс та навчити персонал, а також попередити обмеження в мережі, встановити захисну споруду, накопичити запчастини. Тому у підготовці енергооб’єктів важливий лише комплексний підхід, який охоплює інженерні рішення, організаційні заходи та реальні оперативні дії, а не тільки планування.

Три рівні фізичного захисту енергооб’єктів

Фізичний захист енергооб’єктів реалізується на трьох рівнях – від уламків, БПЛА та ракетних атак. Рівні захисту описані в офіційному повідомленні Агентства відновлення від 23 листопада 2023 року. Жоден рівень не робить енергооб’єкти повністю невразливими, але частково зменшує негативні наслідки ворожих атак.

• Перший рівень – базовий локальний захист від уламків та вибухової хвилі. Використовуються сітки, бар’єри з габіонів, мішків з сипучими матеріалами. Такий захист не рятує від прямого влучання, але зменшує наслідки атак в районі розташування енергетичних об’єктів.
• Другий рівень – більш складні інженерні споруди для захисту від безпілотників та більших уламків. Агентство відновлення повідомило, що в 2025 році завершено будівництво інженерних споруд 2 рівня захисту на 22 енергетичних об’єктах. 
• Третій рівень – найбільш складні захисні споруди, які мінімізують ризики після ракетних загроз. 

За повідомленням Агентство відновлення, було розроблено 16 типових інженерних рішень з можливістю адаптації під різні об’єкти та регіони. Станом на 2026 рік завершується будівництво фізичного захисту на понад 120 об’єктах критичної інфраструктури.

Додаткові системи захисту

Фізичний захист має багато складових – і це не тільки основна інженерна споруда. Важливо забезпечити на енергетичному об’єкті пожежну безпеку, план аварійного реагування, контроль периметра, наявність запасних компонентів, якісний зв’язок та оповіщення. Своєчасне реагування на загрози та спрацювання автоматики часто дають кращий результат, ніж фізичні захисні споруди. Також необхідно врахувати, що захисна споруда не має заважати вентиляції та протипожежним заходам, не перешкоджати доступу персоналу. Якщо не врахувати ці нюанси, то зменшення одних ризиків призводить до виникнення нових. Тому сам факт завершення будівельних робіт та введення фізичної споруди в експлуатацію – це не гарантія ефективного захисту. Фізичний захист зменшує ризик, але працює лише при своєчасному виявленні загроз, забезпеченням доступу, організацією пожежної безпеки, повноцінним резервуванням та своєчасним відновленням вузлів. Тож цифра збудованих захисних споруд не обов’язково визначає реальну готовність енергооб’єктів до зими.

Чому підстанції 110 кВ критично важливі для міст і районів

Підстанція 110 кВ приймає електроенергію від мережі вищої напруги, перетворює та розподіляє далі до промислових, районних, міських мереж. Узагальнена схема роботи наступна: генерація → магістральна мережа 330/220 кВ → підстанція 110 кВ → мережі 35/10/6 кВ → мережа 0,4 кВ → споживач. До складу підстанції 110 кВ входить цілий комплекс обладнання – пошкодження лише одного вузла створює обмеження в мережі, навіть якщо генерація не порушена. Сам по собі силовий трансформатор лише змінює напругу, але не здатний самостійно розподіляти потоки. Для цього встановлюється додаткове обладнання – комутаційні апарати, вимірювальні пристрої, збірні шини, релейний захист, автоматика, системи зв’язку і телеметрії та інші.

Роль порталів ВРП

Особливу роль у безпеці підстанцій відіграють портали – металеві конструкції, які утримують обладнання на висоті, забезпечують та надійність стабільність відкритого розподільчого пристрою (ВРП). Портали складаються з вертикальних опор, які виконують функцію несучих елементів, та горизонтальних траверс, що передають навантаження від обладнання на опори. Конструктив сталевих порталів ВРП проєктується з урахуванням навантажень – власної ваги, натягу дротів, сили вітру, ожеледі, інших монтажних впливів. Детальна інформація про типи та конструкції багатогранних порталів ВРП/ОРУ 35–500 кВ представлена на сайті нашої компанії ДП-Україна, виробника металоконструкцій для енергетики.

Призначення веж і щогл

Металеві вежі та щогли виконують важливі функції в організації енергетичної системи. На таких металоконструкціях встановлюються освітлювальні прилади, дроти, ізолятори та інше обладнання ліній електропередачі, захист від блискавки, системи зв’язку, антени. Залежно від функціонального призначення вежі та щогли поділяються на кілька груп – опори ЛЕП, щогли блискавкозахисту, прожекторні щогли освітлення. За конструктивними особливостями можна виділити багатогранні, гратчасті, трубчасті та швидкомонтовані складні щогли, вежі, вишки.

Як пошкодження вузла підстанції перетворюється на обмеження для споживача

При пошкодженні хоча б одного вузла підстанції, спрацьовує захист, який відокремлює аварійні прилади. При проєктуванні закладається можливість часткового переведення навантаження на іншу ділянку. Якщо резерву недостатньо або немає можливості функціонально замінити пошкоджений елемент, виникає дефіцит електроенергії локального масштабу. Об’єкти генерації працюють, але подати енергію споживачам немає технічної можливості. Для відновлення роботи системи необхідно провести огляд, локалізувати пошкодження, доставити та встановити нове обладнання або виконати ремонтні роботи.

Чому проєктування та корозійний захист мають системне значення

Енергетичні об’єкти мають бути стійкими до експлуатаційних навантажень, основна частина яких сприймається металевими конструкціями. Щоб забезпечити достатню несучу здатність порталів, опор, веж, щогл, виконується проєктування металоконструкцій та розробка КМ/КМД. Проєктні рішення узгоджуються з електричною частиною, геологічними вишукуваннями, аналізом кліматичних умов, специфікою монтажу. При проєктуванні виконуються інженерні розрахунки конструкцій на міцність до робочих навантажень, підбирається металевий профіль з достатнім запасом міцності, розробляється технологія зварювання та механічної обробки деталей, складаються специфікації та монтажні схеми. Професійне проєктування забезпечує надійність, безпеку і тривалий термін експлуатації металоконструкцій для енергетичних об’єктів.

Окремим етапом реалізації проєкту є гаряче цинкування – захист металу від корозії. Метод гарячого цинкування сталевих конструкцій не впливає напряму на безпеку та захист енергетичних об’єктів від ракетних і дронових атак, але збільшує ресурс опор, порталів, траверс, щогл, підвищує локальну міцність зварних з’єднань, збільшує стійкість до механічних впливів та ударів, сприяє збільшенню терміну експлуатації відповідальних об’єктів, зменшує ризики пошкоджень та спрощує ремонтні роботи. Метал, не уражений корозією, краще витримує дію вибухової хвилі та потрапляння уламків. Технологія гарячого цинкування передбачає занурення металу у велику ванну з розплавленим цинком – це оптимальний вибір для захисту від корозії металевих елементів енергетичних об’єктів.

Які норми і стандарти регулюють захист критичної енергетичної інфраструктури

Захист енергетичних об’єктів критичного значення регулюється комплексом законів, нормативних актів, урядових вимог та рекомендацій, галузевих правил, проєктних норм України та ЄС:

• Україна. Основний нормативний акт – Закон України «Про критичну інфраструктуру», який визначає функціонування систем захисту об’єктів критичної інфраструктури на національному рівні.  Для об’єктів першої категорії критичності розроблені вимоги щодо управління ризиками безпеки на інфраструктурних об’єктах інфраструктури – затверджено постановою Кабінету Міністрів №367 від 1 квітня 2025 року. Проєктні рішення регулюються державними стандартами та будівельними нормами ДСТУ Б В.2.6-200:2014 “Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу”, ДБН В.2.6-198:2014 “Сталеві Конструкції. Норми проектування”, ДБН В.2.6-163:2010 “Конструкції будівель і споруд. Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу”, ДСТУ EN ISO 1461:2024 “Покриття, нанесені методом гарячого цинкування на вироби із чавуну та сталі. Технічні вимоги та методи випробування”.  
• Європейський Союз. Безпека енергетичних об’єктів регламентується європейськими нормами – Директива ЄС про стійкість критичних суб’єктів (CER Directive) Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council від 14 грудня 2022 року. Норма охоплює фізичний захист, відновлення, реагування та загрози та ризики, навчання персоналу. Настанова щодо застосування цих норм опублікована Єврокомісією 13 липня 2026 року в документі Guidelines on the application of Article 13(5) of Directive (EU) 2022/2557 on the resilience of critical entities. Також Євпрокомісія розробила план дій щодо безпеки та протидії дронам – напрям політичних дій представлено в документі Action Plan on Drone and Counter Drone Security.
• Німеччина. Закон про посилення фізичної стійкості критичних об’єктів в Німеччині прийнято 17 березня 2026 року – Dachgesetz zur Stärkung der physischen Resilienz kritischer Anlagen. Перехідний період до 2030 року описано в офіційному поясненні німецького уряду Stärkerer Schutz kritischer Infrastrukturen. Досвід Німеччини демонструє якісну модель управління на всіх етапах – від оцінки ризиків до впровадження технічних та організаційних заходів. 

Де перевіряти офіційну інформацію

Офіційну інформацію про актуальні графіки планових та аварійних відключень перевіряються на сайті або на верифікованих каналах у соціальних мережах оператора системи розподілу (ОСР), який обслуговує конкретну адресу. Пояснення загального характеру можуть публікуватися на сайтах НЕК “Укренерго”, Міністерства енергетики, Кабміну, Держенергонагляду. Щоб перевірити статус нормативних актів, необхідно користуватися базою Верховної Ради “Законодавство України”. Для ЄС – документи розміщені на офіційному порталі законодавства та інших публічних документів EUR-Lex. Для Німеччини – на офіційному порталі Міністерства юстиції Gesetze im Internet. 

Що визначатиме стійкість енергосистеми взимку 2026–2027

Стійкість енергооб’єктів до загроз визначається цілим комплексом показників різного масштабу від держави до окремих ОСББ – доступною генерацією, станом мереж, наявністю розподілених джерел, обсягів імпорту, рівня захищеності вузлів, резервів громад, швидкості та вартості ремонтних робіт, можливостей кожного окремого домогосподарства. В кожному напрямку впроваджуються заходи, але передбачити їх ефективність можна буде тільки з настанням та проходженням зимового періоду.

Точний графік відключень 2026-2027 запланувати неможливо, але задача держави та кожного домогосподарства зробити все, що від них залежить на конкретному рівні. Енергетичні об’єкти мають поєднувати фізичний захист, резервування енергії, надійну автоматику та якісний ремонт. Кожен мешканець повинен мати власний достатній резерв, який забезпечить потреби на локальному рівні. Тільки комплексний підхід здатний стримати негативний вплив аварійних ситуацій та відновлювати живлення у максимально можливих та доступних обсягах у кожній конкретній ситуації.

FAQ

Чим ГПВ відрізняються від ГАВ і СГАВ?

ГПВ – це запланований графік відключень світла з розподілом споживачів по кільком чергам. ГАВ – графік аварійних відключень при незапланованому дефіциті. СГАВ – це більш терміновий спосіб реагування та аварії для швидкого розвантаження системи. Коли діють ГАВ та СГАВ, планові графіки ГПВ не працюють.

Чим блекаут відрізняється від звичайного відключення світла?

Звичайне відключення охоплює окремі черги, райони, будинки, споживачів. Блекаут означає повне виведення з ладу енергетичної системи, яке потребує тривалого поетапного відновлення.

Від чого залежить, скільки часу не буде електроенергії?

Тривалість відключень світла різна для кожного періоду та для різних регіонів, адже залежить від характеру пошкоджень, фактичного дефіциту, стану мереж, температурних умов, обсягів імпорту, пікових навантажень, швидкості ремонтних робіт.

Де перевіряти актуальний графік відключень?

На офіційному сайті або верифікованих каналах оператора систем розподілу ОСР, який обслуговує конкретну адресу. Графіки можуть змінюватися, тому їх коригування варто відстежувати також на офіційних ресурсах.

Як порахувати потрібну ємність резервного живлення квартири?

Для орієнтовного розрахунку потужність критично важливих приладів (Вт) помножується на бажаний час їх роботи (години). Більш точну оцінку може зробити тільки кваліфікований спеціаліст.

Що краще для квартири: портативна станція чи інвертор з акумулятором?

Якщо потрібно періодично живити окремі прилади, достатньо портативної станції. Інвертор з акумулятором дає більш стабільне та кероване живлення у постійному режимі, але але потребує професійного розрахунку, проєктування, монтажу та захисту. Який варіант обрати – залежить від конкретних потреб споживача, переліку та характеристик критичних приладів, умов експлуатації та режиму зарядки.

Яке обладнання багатоповерхівки варто резервувати в першу чергу?

Водяні насоси, індивідуальні теплові пункти, аварійне освітлення, системи диспетчеризації та зв’язку, ліфти. Точний перелік формується за результатами технічного аудиту багатоквартирного будинку.

Чому генератор не можна використовувати у квартирі або на балконі?

Під час роботи генератора утворюється чадний газ без запаху, смертельно небезпечний для людини. Також виникає пожежна небезпека, ризики ураження струмом, аварійні ситуації в роботі електричної мережі. Згідно законодавства генератор встановлюється лише на відкритому спеціально облаштованому майданчику. 

Що означають три рівні фізичного захисту енергооб’єктів?

Перший рівень – захист від уламків та вибухової хвилі, Другий – від більших уламків та БПЛА, третій – від ракетної атаки. Жоден рівень не дає 100% гарантії захисту, але значно зменшує наслідки атак.

Чому підстанції 110 кВ важливі для електропостачання міст?

Підстанції 110 кВ – це ланка між мережами високої напруги та мережами міст, районів, промислових підприємств. Ці об’єкти зменшують напругу до потрібного рівня та розподіляють енергію між кількома потоками. При пошкодженні підстанції подача електроенергії в міста може бути призупинена, навіть якщо генерація не порушена.