fbpx

Як знизити травмування зерна на елеваторних лініях

♦

Опубліковано: 17 Січня 2020

Під час промислової переробки зерна на елеваторних лініях неминучий процес травмування продукту. Зерно переміщується по транспортерах, самопливних і приймальних пристроях, бункерах, норіях та інших механізмах, контактує з металевими поверхнями і рухомими робочими елементами, в результаті пошкоджується поверхня і внутрішня структура продукту. Навіть якщо пошкодження не помітні, це не свідчить про їх відсутність. Травми можуть бути отримані на мікрорівні, в такому випадку якість зерна також значно погіршується, що особливо небезпечно для посівного матеріалу. Під дією ударів, тертя і стискаючих навантажень неможливо уникнути мікро- і макротравмування зерна. Але існують методи і технології, що дозволяють знизити інтенсивність і масштаби процесу. Зниження ступеня травмування зерна транспортуючими органами – вкрай важлива задача, адже відокремити пошкоджений продукт від зернової маси неможливо. Це необхідно обов’язково враховувати при проектуванні та будівництві елеваторів.

Шляхи зниження травмування зерна: що треба врахувати під час будування елеваторів

Найбільш інтенсивні пошкодження зерно отримує в процесі транспортування ковшовими норіями. Одна з головних причин травмування зернової маси – так званий «зворотній висип». Під час розвантаження не все зерно надходить у вивантажувальний патрубок. Підвищені витрати енергії на повторний підйом зерна – не єдиний негативний наслідок цього процесу. При зворотньому висипу продукт отримує 30% від усіх пошкоджень, пов’язаних з транспортуванням по норії. Для усунення проблеми необхідно вдосконалювати конструкцію ковшевих норій і оптимізувати режим їх роботи. На інтенсивність травмування впливає:

  • форма ковша і головки норії;
  • спосіб кріплення ковша до тягового органу;
  • конструкція вивантажувального патрубка;
  • швидкість транспортування;
  • інтенсивність заповнення ковшів.

Зміна конструкції ковшових норій без оптимізації режимів транспортування може не дати належного ефекту, тому особливу увагу слід приділяти пошуку раціональної швидкості норії.

Оптимізація режимів роботи норій для зниження травмування зерна

Перспективним рішенням задачі є використання тихохідних елеваторів. За рахунок повільного переміщення стрічки мінімізується ефект зворотного висипу і знижується інтенсивність механічних впливів на зернову масу. Але варто розуміти, що небезпеку несе як завищена, так і занадто низька швидкість. Надмірне уповільнення загрожує небажаними наслідками. По-перше, для роботи тихохідних елеваторів потрібні більш потужні тягові органи й двигуни, а по-друге – невиправдане зниження швидкості роботи норії негативно позначається на загальній продуктивності елеватора. Прискорення механізму не менш небезпечно: воно призводить до більш інтенсивного утворення зворотнього висипу і пошкодження продукту.

Для визначення оптимальних режимів роботи ковшової норії було проведено практичне дослідження. Робочим матеріалом послужило зерно пшениці та насіння соняшнику. Продукт транспортували металевими ковшами висотою 136 мм з коефіцієнтом заповнення 0,5-1,0. Відстежувалася продуктивність норії при зміні швидкості від 1 до 3 м/с. За результатами експерименту побудовані графіки, які наочно показують, що мінімальний рівень зворотнього висипу спостерігається при швидкості 2,0…2,5 м/с для пшениці та 1,75…2,0 м/с для насіння соняшнику. Така залежність спостерігається при різних коефіцієнтах заповнення ковша.

Графіки демонструють, що при зниженні коефіцієнта заповнення зменшується обсяг зворотнього висипу, травмування продукту знижується. За межами цих інтервалів обсяг зворотнього висипу зростає. Таким чином, на практиці доведена небезпека як завищених, так і занижених швидкостей роботи ковшових норій з точки зору зниження ступеня травмування зерна.

Працюючи над проектами з будівництва елеваторів, компанія GMT приділяє підвищену увагу проблемі травмування зерна і розробляє конструктив обладнання з урахуванням способів вирішення цієї проблеми. Отримати консультацію з питання будівництва елеваторних ліній можна за номером + 38 (098) 843-85-75.