Санітарні норми встановлення вишок мобільного зв’язку

Опубліковано: 28 Серпня 2024

Мобільний зв’язок забезпечується мережею базових станцій, які використовують електромагнітні хвилі для обміну сигналом між собою та зв’язку з абонентськими пристроями. Джерелом радіохвиль служать приймально-передавальні та радіорелейні антени, які монтуються на високих металевих вежах для забезпечення максимальної зони покриття. Безпечний рівень електромагнітного випромінювання регулюється державними нормативами.

Важливість дотримання санітарних норм при встановленні вишок мобільного зв’язку

В Україні діють “Санітарні норми захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”, затверджені наказом МОЗ № 239 від 01.08.1996 зі змінами, внесеними наказом МОЗ № 266 від 13.03.2017. В редакції 2017 року рівень електромагнітного поля від базових станцій в місцях перебування людей збільшено від 2,5 до 10 МкВт/см2. Але навіть при такому підвищенні наші норми вважаються одними з найбільш жорстких у світі – для порівняння, в Європі верхня межа електромагнітного поля становить 100 МкВт/см2. Базові станції дозволено встановлювати в місцях житлової забудови за умови, якщо рівень електромагнітного випромінювання не виходить за межі санітарних норм встановлення вишок мобільного зв’язку. Дотримання граничних значень забезпечує захист населення, яке проживає чи працює поблизу такого обладнання, та усуває негативний вплив радіохвиль стільникового зв’язку на здоров’я людей.

Чому важливо дотримуватися санітарних норм?

ВООЗ не надає даних щодо негативного впливу та небезпеки перебування поблизу станцій мобільного зв’язку. Проте немає і переконливих доказів того, що таке випромінювання є безпечним для здоров’я людини. В масштабах історії мобільний зв’язок існує дуже короткий проміжок часу, тому остаточні висновки будуть зроблені нашими нащадками. Дослідники не виключають потенційних ризиків, які можуть нести станції стільникового зв’язку у майбутньому. Для мінімізації ризиків поблизу джерел електромагнітного випромінювання обов’язковим є влаштування санітарно-захисних зон і ділянок обмеження забудови.

Вплив випромінювання на довкілля та людей

Чи є шкода від вишки мобільного зв’язку на будинку? Потенційні ризики для здоров’я людини можуть бути пов’язані з тривалим впливом електромагнітного поля. Вчені припускають, що віддаленими наслідками постійного перебування в зоні активних радіохвиль можуть бути загострення хронічних хвороб, порушення роботи нервової та серцево-судинної систем, ендокринні збої, головні болі. Але варто розуміти, що джерелами електромагнітних хвиль є не тільки вежі мобільного зв’язку, а й звичайні побутові прилади, мобільні телефони, електричні лінії, підстанції, телевізійні антени тощо. Негативний вплив базових станцій мінімізується при дотриманні нормативних санітарних вимог під час будівництва таких об’єктів.

Потенційні ризики для здоров’я

Існує розповсюджений міф, що випромінювання від базових станцій мобільного зв’язку – це радіація, яка впливає на клітини організму подібно гама-променям та рентгенівським хвилям. Але це абсолютно не відповідає дійсності: станції стільникового зв’язку працюють в іншому частотному діапазоні. Випромінювання від стільникових вишок є неіонізуючим, тобто не спричиняє пошкодження клітин, не впливає на ДНК, не викликає онкозахворювання.

Розташування вишок мобільного зв’язку: вимоги та нормативи

Для ефективного функціонування мобільної мережі базові станції стільникового зв’язку розташовуються безпосередньо в місцях постійного перебування людей – як на відкритих ділянках, так і на дахах будівель. Джерелом електромагнітного випромінювання є антени, встановлені на високих вежах або інших спорудах. Радіохвилі мобільного зв’язку мають спрямовану діаграму випромінювання, тобто йдуть достатньо вузьким потоком виключно вперед від антени та не розповсюджуються в інші сторони.

Мінімальна відстань від житлових зон

Антени стільникового зв’язку можуть встановлюватися у житлових зонах на окремих металевих щоглах і на дахах будинків, але лише за умови дотримання граничних рівнів електромагнітного поля. Межі санітарно-захисних зон визначаються для кожного проекту індивідуально шляхом розрахунків залежно від технічних характеристик обладнання, висотності забудови, висоти розташування передавальних антен, вимог до якості стільникового зв’язку та інших технічних параметрів. В середньому, відстань від базової станції мобільного зв’язку до житлових будівель складає 50-200 метрів.

Висота та її вплив на рівень випромінювання

Невеликий вертикальний кут випромінювання при високому розміщені передавальних антен дозволяє створити безпечні умови проживання та роботи людей у висотних будівлях. Обладнання проектується таким чином, щоб випромінювання проходило вище житлових будинків або між ними. Санітарно-захисна зона, заборонена для забудови, влаштовується на ділянках, де рівень електромагнітного поля перевищує норму на висоті від 2 метрів від землі. В зоні обмеження забудови висотність об’єктів узгоджується з рівнями випромінювання від існуючих базових станцій – на верхньому поверсі електромагнітне поле не повинно виходити на граничні межі.

Розташування вишок поблизу шкіл, лікарень та інших громадських місць

При розташуванні вишок мобільного зв’язку поблизу шкіл, лікарень та інших громадських об’єктів діють аналогічні правила, як для житлової забудови. Рівень електромагнітного випромінювання має відповідати Державним санітарним нормам і правилам, при плануванні враховуються вимоги до санітарних зон та зон обмеження забудови. Вишки зв’язку розташовуються таким чином, щоб випромінювання проходило вище верхнього поверху будівлі.

Національні та міжнародні нормативні акти

При проектуванні станцій мобільного зв’язку використовується нормативна база:

• Санітарні норми захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 239.
• ПУЕ Правила улаштування електроустановок №476.
• ДБН В.2.6-198. Сталеві конструкції. Норми проектування.
• ДНАОП 45.21-7.04. Металеві щогли та вежі радіопідприємств. Загальні вимоги безпеки.

Дозвіл на встановлення вишки мобільного зв’язку

Можливість встановлення базових станцій мобільного зв’язку визначається проектними рішеннями і технічним станом обладнання. Всі характеристики (потужність сигналу, відстань до житлових будинків і громадських об’єктів, висота розташування та кут нахилу антени) наводяться в проектній документації, яка проходить експертизу та узгодження проектною організацією. Якість встановленого обладнання має бути підтверджена відповідними сертифікатами.

При проведенні робіт в межах населеного пункту потрібен дозвіл на встановлення вишки від органу місцевого самоврядування. Якщо обладнання розміщується на окремій металевій вежі з влаштуванням фундаменту, необхідно отримати дозвіл на будівництво такого об’єкту від Державної архітектурно-будівельної інспекції. Згоду на розміщення антени на даху житлового будинку мають надати мешканці у порядку, узгодженому статутом ОСББ. При отриманні звернень від громади показники електромагнітного випромінювання можуть перевіряти територіальні підрозділи Головного управління Держпродспоживслужби.

В рамках державної стратегії з покращення умов розвитку телекомунікаційної інфраструктури в попередні роки було прийнято декілька рішень, які спростили життя мобільним операторам та зменшили бюрократичні процедури при встановленні обладнання зв’язку. До 2017 року встановлення базових станцій мобільного зв’язку потребувало отримання дозволу від Держсанепідслужби, формування санітарного паспорту та прийняття об’єкту в експлуатацію спеціальною комісією МОЗ. Постановою №348 від 29.03.2017 Кабмін ліквідував Державну санітарно-епідеміологічну службу, разом з тим було ліквідовано обов’язок отримання санітарного паспорту вишки.

Відповідно до постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 монтаж споруд зв’язку віднесено до переліку будівельних робіт, які не потребують дозволів на їх виконання. Також у 2022 році було внесено зміни в ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких спростили процедуру отримання прав на користування земельними ділянками площею до 0,05 Га для розміщення базових станцій мобільного зв’язку. Всі ці заходи дозволили прискорити процеси будівництва та реконструкції об’єктів зв’язку, що має особливе значення для збереження якісного покриття на територіях, наближених до зони бойових дій.

Особливості розміщення базових станцій мобільного зв’язку у міських та сільських зонах

Принципи розміщення базових станцій мобільного зв’язку в містах і селах грунтуються на однакових санітарних нормах, але враховують відмінності між міськими та сільськими зонами – різну щільність і висотність забудови, різну кількість абонентів, специфіку інфраструктури, особливості рельєфу тощо. Для обслуговування більшої кількості місцевих мешканців встановлюється більше потужних станцій з меншою дистанцією між ними. Велика висотність житлових будинків збільшує висоту встановлення антен. Нестача вільних ділянок спонукає мобільних операторів розміщувати станції не тільки на окремих металевих вежах, а і на дахах будівель. Для встановлення базових станцій в селах обирають природні височини, вежі розміщуються на більшій відстані порівняно з містами. Але незалежно від місця розташування електромагнітне поле не повинно виходити за межі встановлених санітарних норм.

Оцінка впливу випромінювання

Як виміряти випромінювання мобільної вишки? Якщо в житловому районі встановили вишку стільникового зв’язку, мешканці можуть звернутися до незалежних лабораторій або самостійно виміряти електромагнітне поле в будинку, на вулиці, у дворі.

Методи вимірювання електромагнітного поля

Для оцінки випромінювання від мобільних вишок використовується спеціальне обладнання – портативні вимірювачі електромагнітного поля. Купити детектори та аналізатори випромінювання можна в спеціалізованих інтернет-магазинах. Для отримання більш точного результату викликають спеціальну службу, яка надає послуги вимірювання електромагнітного поля. Незалежна акредитована лабораторія вимірює поле в різних точках, дає оцінку безпечних відстаней до мобільної вишки, формує необхідну документацію.

Показники гранично допустимих рівнів випромінювання

Згідно затверджених в Україні санітарних норм електромагнітне поле до 10 МкВт/см2 вважається безпечним для здоров’я людини. При самостійному вимірюванні метод інтерпретації результатів залежить від моделі пристрою. При перевищенні допустимих значень вимірювач подає відповідний сигнал. Якщо електромагнітне поле вимірюють спеціалісти, замовник отримує не тільки більш достовірні дані, але й задокументований експертний висновок, який можна надалі використовувати для офіційних скарг і звернень.

Захисні заходи для зменшення впливу випромінювання

Якщо результати вимірювання електромагнітного поля показали, що випромінювання виходить за дозволені межі, є декілька способів захистити житло від негативного впливу за допомогою спеціальних екранів.

Використання захисних екранів

Екранування є ефективним способом зниження впливу електромагнітного поля. Під час ремонтних робіт можна оздобити стіни, стелі і підлогу спеціальними металевими сітками, які відбивають електромагнітні хвилі. Для захисту вікон використовуються штори зі спеціальних захисних тканин. Також створити безпечне середовище можна за допомогою спеціальних екрануючих фарб для стін та інших поверхонь. Але варто розуміти, що в екранованих приміщеннях через зниження електромагнітного поля буде відсутній або слабкий мобільний зв’язок.

Регулярний моніторинг та контроль рівня випромінювання

Якщо житловий будинок або громадський об’єкт знаходиться в підвищеній зоні ризику, рекомендовано проводити періодичний контроль електромагнітного поля. Це особливо актуально, якщо крім станції мобільного зв’язку поблизу будівлі розташовані інші потенційно небезпечні об’єкти – лінії електропередачі, телевізійні та радіо вежі.

FAQ